3 червня 2023 року минуло вже 10 років, як померла Тетяна Василівна Скібіцька  (1959-2013). 9 липня – її День народження і чомусь частіше ми згадуємо її саме в цей день. Чимало колег добре пам’ятають цю людину. Непересічну особистість. Талановиту дослідницю архітектури. Чарівну жінку.  Доброго друга.

Тетяна Скібіцька увійшла до архітектурно-наукової спільноти на початку 1980-х рр. По закінченні  мистецтвознавчого факультету Київського державного художнього інституту працювала у Науково-дослідному інституті теорії, історії архітектури та містобудування, досліджуючи архітектурну спадщину міст України. З 1998 року обіймала посаду заступника генерального директора Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури і заповідних територій, а з 2010 року – наукового співробітника Національного заповідника «Софія Київська».

Де б не працювала Т.Скібіцька, вона ніколи не полишала наукові пошуки. Її роботи, не залежно від того, була це наукова стаття чи допис до науково-популярного видання, завжди вирізнялися глибиною знання фактичного матеріалу, виваженістю і системністю підходів до теми, широтою поглядів, умінням бачити як деталі, так і масштабність предмету дослідження.

Тетяна Скібіцька – автор численних статей в архітектурних, мистецьких, культурологічних, енциклопедичних виданнях, співавтор низки монографій. До кола інтересів дослідниці входили питання історії архітектури та мистецького життя кінця ХІХ – початку ХХ століть, зокрема формування типу прибуткового будинку, процеси стилеутворення доби історизму та модерну.

Особливе місце у наукових і творчих пошуках Т.Скібіцької займав Київ – рідне місто, яке для неї важило більше, ніж просто місце народження, і якому присвячено значну частину науково-мистецького доробку.

Найвищим науковим досягненням Тетяни Скібіцької стала монографія «Київський архітектурний модерн (1900-1900-і роки)», що вийшла друком у 2011 році. Ця ґрунтовна праця, заснована на знанні джерельної бази та  багаторічному власному дослідницькому досвіді авторки, на сьогодні є найвагомішою науковою роботою з тематики київського архітектурного модерну.

Усім, хто спілкувався з Тетяною Скібіцькою, вона запам’яталася не лише своєю дослідницькою діяльністю та здобутками. Надзвичайно інтелігентна, з загостреним почуттям самоповаги, вона з такою ж повагою ставилася до оточуючих. Тактовність, стриманість і в той же час – щирість та відвертість, розуміння співрозмовника, уміння проникатися турботами інших – якості, які  вирізняли Т.Скібіцьку. До неї можна було звернутися як за науковою консультацією, так і за порадою і дружньою підтримкою. А у  творчій співпраці вона ділилася не лише знаннями, а й теплом душі.

Інтелектуалка з оригінальним світобаченням, багатогранна самодостатня особистість, Тетяна Скібіцька глибоко відчувала життя, сприймаючи його в усіх  проявах.

Інна Шулешко

Олена Мокроусова