Важливими елементами історико-культурної спадщини сучасних міст України є твори монументального мистецтва, що зазначено в Законі України «Про охорону культурної спадщини».
В Києві зберіглося чимало творів монументально-декоративного мистецтва 1950-1980-х років, які яскраво відображають характерний для доби модернізму синтез мистецтв. Це мозаїки, керамічні панно, вітражі, розписи тощо. Значна частина створена відомими українськими митцями.
Тому КНМЦ по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій постійно веде роботу з вивчення таких творів та підготовки облікової документації. В подальшому Департамент охорони культурної спадщини включає їх до переліку виявлених об’єктів, а Міністерство культури та інформаційної політики України заносить до Державного Реєстру нерухомих пам’яток.
За роки існування КНМЦ фахівцями Центру розроблено облікову документацію та подано для взяття на державний облік (пам’ятки місцевого значення та щойно виявлені об’єкти культурної спадщини) більше 20 об’єктів, що репрезентують українське монументально-декоративне мистецтво та синтез мистецтв середини – кінця ХХ ст. Більшість з них добре знайома фахівцями та пересічним киянам.
Зокрема мозаїчний твір «Вітер» В. Зарецького, А. Горської та Б. Плаксія на фасаді ресторану «Вітряк», 1967–1968 рр. (проспект Акад. Глушкова, 11); твори Ф. Тетянича (Трипульї) «Україна молода» 1976 р. (Дарницький бул. 23) та панно на корпусі №18 КПІ (вул.Політехнічна, 41); ансамбль панно створені на житлових будинках на проспекті Берестейському, 17-27 у 1967–1979 рр. (В. Ламах, Е. Котков, І. Литовченко, В. Прядка) тощо.
За результатами першого півріччя 2024 року підготовлено облікову документацію на 6 об’єктів, що розкривають творчу діяльність відомих українських художників-монументалістів у другій половини ХХ ст. та потребують захисту з боку держави.
Відділ обліку об’єктів культурної спадщини КНМЦ проводить роботу за трьома напрямами.
По-перше, удосконалення чинної документації на пам’ятки місцевого значення. Так, для оновлення в Державному реєстрі нерухомих пам’яток Україні назви та визначення ще й пам’яткою монументального мистецтва створено за новою формою облікову документацію на пам’ятку архітектури «Київський палац дітей та юнацтва» (вул. Івана Мазепи, 13). Нагадаємо, палац прикрашають мозаїки та рельєфи видатних художників-монументалістів А. Рибачук та В. Мельниченка.
Другий напрям – розробка облікової документації на щойно виявлені об’єкти культурної спадщини з метою внесення в Державний реєстр нерухомих пам’яток Україні та надання статусу пам’ятки місцевого значення.
По цьому напряму завершена облікова документація на будинок Інституту теоретичної фізики ім. М. Боголюбова НАН України (вул. Метрологічна, 14-б). Пропонується визнати Інститут пам’яткою історії та монументального мистецтва, адже в ньому працювали відомі вчені в галузі фізики М. Боголюбов, О. Давидов. Художнім оформленням екстер’єру та інтер’єрів будівлі займалися М. Стороженко, І. Марчук, А. Гайдамака та Л. Мищенко.
«Інститут теоретичної фізики, так само як і палац дітей та юнацтва – своєрідні «музеї» монументального мистецтва. 27 творів в палаці й 7 в інституті! Приємно, бачити, що керівництво цих закладів усвідомлює значущість «скарбу», яким володіє, розуміється на творчості художників-монументалістів, чиї роботи знаходяться в стінах цих організацій та піклуються про їхнє збереження», – підкреслює головний фахівець відділу обліку об’єктів культурної спадщини КНМЦ, доктор філософії, мистецтвознавець Тетяна Мячкова. Нажаль, не до всіх цікавих об’єктів на сьогодні є доступ.
Відділ обліку об’єктів культурної спадщини Центру також проводить роботу по візуальному обстеженню та фотофіксації об’єктів монументального мистецтва, стан збереження яких викликає занепокоєння громадськості. Це – третій напрям діяльності, а саме розробка пакета документів для включення у Перелік щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.
У першому півріччі 2024 р. Центром були підготовлені та подані до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА документи на серію «Людина та природа» з 11 мозаїчних панно (бул. Лесі Українки, 24 та 28) А. Гайдамаки та Л. Мищенко, мозаїку «Рух» (бул. Академіка Вернадського, 32) Г. Зубченко та Г. Пришедько, мозаїчний твір С. Кириченко та Н. Клейн «Українська пісня» на бул. Б. Хмельницького, 26. Вищезазначені твори вже отримали статус щойно виявлених пам’яток.
Також цьогоріч фахівці намагаються комплексно підходити до вивчення та збереження творів монументально-декоративного мистецтва у столиці. А саме проводиться документування різних об’єктів одного митця.
По цьому напряму Центр почав працювати з мистецьким доробком скульпторки Ольги Рапай-Маркіш. Наразі підготовлена облікова документація на ансамбль керамічних панно Будинку національних творчих колективів України (бул. Т. Шевченка, 50-52). Планується обстеження та документування іншого щойно виявленого об’єкту – Національної бібліотеки України для дітей (вул. Януша Корчака, 60).
Особливо приємно, що разом з різними дослідниками та фахівцями у галузі монументально-декоративного мистецтва Києва, а саме: Олексієм та Віктором Григоровими, Оленою Борисовою, Оленою Корусь, Ларисою Пишею, Олександром Галинським та іншими складено перелік першочергових цінних об’єктів, що потребують вивчення та захисту держави. Центр відкритий для співпраці з громадськістю та фахівцями задля збереження творів монументально-декоративного мистецтва в нашому місті.
