30 серпня 2024 року відбулась Науково-практична конференція «Нагальні проблеми охорони культурної спадщини історичних кладовищ. Виявлення, дослідження, облік поховань київського некрополя. Повернення забутих імен та відновлення історичної справедливості у контексті сучасного погляду на становлення української державності», яку було приурочено до 33-ї річниці Незалежності України.
Проведення заходу було ініційовано Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій, який разом з Державним історико-меморіальним Лук’янівським заповідником забезпечив її організацію та проведення.
Вступним та вітальним словом конференцію відкрили заступниця генерального директора з пам’яткоохоронної роботи Центру Олександра Тимченко та завідувачка відділу охорони та збереження пам’яток Державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника Оксана Борисюк, якими було в цілому окреслено перелік актуальних завдань та напрямків діяльності у сфері збереження багатогранної спадщини київського некрополя, практичних заходів з утримання кладовищ та окремих поховань, що є пам’ятками культурної спадщини.
Поза увагою учасників не залишились такі актуальні на сьогодні питання з виявлення та повернення до нашого вітчизняного літопису нових меморіальних об’ єктів, що пов’язані з іменами видатних діячів науки, культури, держави.
Доповідачами на конференції були відомі фахівці, які мають великий досвід роботи у сфері вивчення та дослідження значного культурного потенціалу меморіальної спадщини.
Проблеми виявлення та розробки облікової документації на історичні поховання некрополів висвітлила завідувачка відділу Зводу пам’яток і некрополів міста Київського науково-методичного центру Світлана Мала, доповідачем з питань дослідження об’єктів монументального мистецтва та архітектури, як невід’ємної частини меморіальної спадщини, була старша наукова співробітниця науково-методичного відділу Центру Марія Котовська, історію родинного поховання архітектора Павла Альошина представила заступниця генерального директора Центру, кандидат історичних наук Олена Мокроусова.
Директорка Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України Олена Чижова, присвятила свій виступ подвижницькій діяльності відомого своїми науковими працями історика Людмили Андріївни Проценко, яка стояла біля витоків створення Державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника.
Нагальні питання ремонту, реставрації, благоустрою могил та надгробків, шо мають статус об’єктів культурної спадщини озвучила завідувачка відділу охорони та збереження пам’яток Лук’янівського заповідника Оксана Борисюк.
Цікавою інформацією з історії родини Корольових, які поховані на Лук’янівському кладовищі поділився почесний член Спілки Архівістів України, Президент Клубу «Скарбниця документальної пам’яті» історик, києвознавець, архівіст Сергій Карамаш.
Старша наукова співробітниця філії Музею історії м. Києва Олена Меленевська темою своєї доповіді обрала «Київські єврейські некрополі: Куренівське кладовище, як складова сучасного міського простору. З історії однієї могили».
Візуальні джерела з історії втраченого київського некрополя у колекції Національного заповідника Києво-Печерська Лавра Аскольдової могили представила кандидат історичних наук, заступниця начальника науково-дослідного відділу історії Києво-Печерської Лаври та музейництва Заповідника Анна Яненко.
Питання стосовно невстановлених поховань діячів визвольної доби Української народної республіки підняв представник громадської організації «Історичний клуб «Холодний Яр» Роман Коваль.
Темою виступів директора ТОВ «Меморіал Сервіс» Олександра Северина та голови ГО «Україна Інкогніта» краєзнавця, дослідника Романа Маленкова були проблемні питання пов’язані з невідомими похованнями на старовинних кладовищах України, а також укладення охоронних договорів на поховання.
Учасниками конференції було підтримано звернення до Міністерства культури та інформаційної політики України щодо вирішення методичного питання розробки окремої форми охоронного договору на поховання, що враховує специфіку меморіальних об’єктів культурної спадщини.
Завершила конференцію оглядова екскурсія по знакових об’єктах Державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника.
