24-го липня 2025 року сталася важлива подія для киян. На засіданні Консультативної ради при Департаменті охорони культурної спадщини була схвалена облікова документація на об’єкт «Житній критий ринок з допоміжними технічними спорудами» (вул. Верхній Вал, 16) розроблена співробітниками КНМЦ Оленою Мокроусовою та Тетяною Мячковою.

Про легендарний об’єкт культурної спадщини столиці розповідає заступник директора з наукової роботи КНМЦ, кандидат історичних наук  Олена Мокроусова: «Житній ринок – це не тільки будівля, яку ми добре знаємо. В системі забудови ділянки споруда замислювалася як частина торгівельної площі. Тому у пошуку композиційного рішення ринку та при виборі його конструктивної схеми стояло завдання забезпечити цілісне сприйняття зовнішнього та внутрішнього простору, вільне «перетікання» інтер’єрів в екстер’єри. Для цього, до речі,  й була обрана рідкісна форма вспарушеного перекриття.

     Також були прийняті рішення, які максимально зберігали оточуюче середовище. Навіть сусідній  будинок по Верхньому Валу, 12, який спочатку мали знести, врешті зберегли (знищили вже у 1987 році). Існуючий складний рельєф був використаний для організації пандусів для заїздів у підземний господарчий двір. Перекриття підземного двору дозволило влаштувати додаткові  входи. Виносні допоміжні споруди були вбудовані в підпірні стінки.

    Можна вважати, що Житній критий ринок складається з кількох елементів: видима наземна торгівельна будівля, підземний господарчий двір з розвантажувальними рампами для автотранспорту та кілька інженерних елементів, які виведені назовні і мають архітектурно-художнє оформлення:  5-ть вентиляційних шахт з боку вулиць Верхній Вал та Хорива та  підпірні двохярусні стіни. Вони включають дивну ярусну споруду з трьома так званими чашами. Ця “пагода” виконувала функцію укріплення схилу та охолоджувальних переливних басейнів зворотнього водопостачання холодильних камер у підвалі (напевне, не функціонує).

   Те, що все перераховане перебуває у жахливому стані і нагадує якийсь смітник, не робить сам авторський задум менш цікавим. До речі, щодо задуму.

    Є цілий перелік імен архітекторів і конструкторів: архітектори Г. Ратушинський,  О. Бойченко,  В. Штолько, інженери   Б. Беднарський (головний конструктор проєкту), В. Кузяків, Н. Мацвейко, І. Санников, О. Стародубцева, Є. Лабунець, ГАП Ольга Моніна.  Але дуже важливий один аспект. Всі ці люди – фахівці інституту КиївЗНДІЕП. Київський зональний науково-дослідний інститут експериментального проєктування був створений у вересні 1963 року для дослідження, експериментального будівництва та системного наукового підходу до будівництва. На свій час ЗНДІЕП акумулював всі кращі досягнення науково-технічного прогресу. Водночас в інституті підтримували розвиток творчості митців, там працював потужний колектив  відомих художників: Л. Жоголь, Ю. Легенький, Н. Гаркуша, Г. Рюміна, В. Саніна, І. Перова.  І відомий мистецтвознавець – З. Чегусова. Сьогодні потужний інститут майже знищений. Як і «Київпроект» та й десятки інших. На останок можна додати, що для об’єктів модернізму, яким і є Житній ринок, простір навколо є ключовою умовою сприйняття.  В цілому комплексна організація середовища була ознакою архітектури 1960-80-х років. Сьогодні це втрачено абсолютно».

Аргументовано об’єднати в документації інформацію про особливості навколишнього середовища, архітектури, мистецтва, функціоналу та впровадженні інженерні нововведення – це складне питання з яким успішно впоралися співробітники Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій за допомогою окремих членів Консультативної ради. Це дало можливість Департаменту охорони культурної спадщини оперативно надати об’єкту «Житній критий ринок з допоміжними технічними спорудами» (вул. Верхній Вал, 16) статус щойно виявленого об’єкту культурної спадщини.