З 2024 року КНМЦ активізував роботу з досліджень важливих елементів історико-культурної спадщини столиці – творів монументально-декоративного мистецтва. Це окремий напрям вивчення та обліку об’єктів культурної спадщини, який в останнє десятиліття перебуває в центрі уваги суспільства – і фахівців-мистецтвознавців, і широких кіл громадськості. «Це стало можливим завдяки посиленню кадрового складу КНМЦ науковцями», – уточнює генеральний директор Центру Олег Коляда.
Так, згідно з вимогами законодавства облікову документацію на об’єкти монументально-декоративного мистецтва мають розробляти фахівці з науковим ступенем у сфері культурології чи мистецтвознавства, а також кандидати історичних наук за спеціальністю «Музеєзнавство. Пам’яткознавство».
За 2024 рік Центром було підготовлено та передано до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА облікову документацію на об’єкти, що викликали занепокоєння у громадськості щодо стану збереження, зокрема мозаїки:
- «Українська пісня» С. Кириченка та Н. Клейн (вул. Б. Хмельницького, 26);
- «Рух» Г. Зубченко та Г. Пришедька (бул. Академіка Вернадського, 32);
- серія «Людина та природа» з 11 мозаїчних панно (бул. Лесі Українки, 24 та 28) А. Гайдамаки та Л. Мищенко;
- ансамбль керамічних панно Ольги Рапай-Маркіш на Будинку національних творчих колективів України (бул. Т. Шевченка, 50-52).
Всі вони вже отримали статус щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.
Документація була передана до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України для занесення до Державного реєстру як пам’яток монументального мистецтва місцевого значення.
Також була розроблена облікова документація на щойно виявлені об’єкти культурної спадщини, які поєднують історичну на мистецьку цінність:
- будівля Інституту теоретичної фізики ім. М. Боголюбова НАН України (вул. Метрологічна, 14-б). Художнім оформленням займалися Микола Стороженко, Іван Марчук, Лариса Мищенко, Анатолій Гайдамака;
- будівля Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В. П. Кухаря НАН України (Харківська шосе, 50). Мозаїка “Земля і Люди” родини художників-монументалістів Кириченків.
Також у 2024 році Центром було подано оновлену в частині творів монументального мистецтва облікову документацію на пам’ятку місцевого значення, занесену до Державного реєстру – Київський палац дітей та юнацтва» (вул. Івана Мазепи, 13), окрасою якого є твори Ади Рибачук та Володимира Мельниченка.
Метою є внесення змін в Державний реєстр нерухомих пам’яток Україні щодо їхнього статусу як пам’яток монументального мистецтва.
У 2025 році проведені дослідницькі роботи та передані до Департаменту охорони культурної спадщини картки виявлених об’єктів культурної спадщини та повну облікову документацію на:
- декоративний ансамбль Національної бібліотеки України для дітей (вул. Януша Корчака, 60), який створила Ольга Рапай-Маркіш та Олександр Міловзоров;
- мозаїки «Охорона природи» та «Творча праця» (вул. Андрія Малишка, 15/1 та 25/1) Миколи Стороженка;
- ансамбль панно «Творчість» (4 панно, вул. Вацлава Гавела, 50 та 54/26) роботи Валерія Карася, Івана Аполлонова та Олександра Долотіна;
- ансамбль вітражів «Історія медицини» (вул. Загорівська, 1) Валерія Карася та Марієтти Левханян.
- Керамічний фриз «Легенди рослин» (вул. Д. Щербаківського, 32/38) Галини Севрук
Розроблена облікова документація на щойно виявлений об’єкт культурної спадщини «Мозаїки Інституту кібернетики, корпус № 6 (Інституту інформаційних технологій та систем НАН України)» (проспект Академіка Глушкова, 40, корпус № 6.) Галини Зубченко та Григорія Пришедька.
Головним виконавцем зазначеної документації є мистецтвознавець доктор філософії Тетяна Мячкова. Виявлення, натурні дослідження та фотофіксацію творів мистецтва також здійснює фахівець відділу обліку об’єктів культурної спадщини Юлія Мельник.
Цінні консультації та поради надавали кандидат мистецтвознавства Олена Корусь, одна з найвідоміших дослідниць монументального мистецтва України Зоя Чегусова, донька відомих скульпторів і художників Катерина Рапай, голова фонду Володимира Мельниченка та Ади Рибачук Олександр Галінський та інші. До співпраці також залучено одну з кращих популяризаторів українського монументального мистецтва – Олену Борисову.
«В цілому питання проведення фахових наукових досліджень різних об’єктів культурної спадщини є одним з пріоритетів в нашій роботі, – зазначає генеральний директор КНМЦ Олег Коляда. Саме тому за останній час кадровий склад Центру поповнився кількома спеціалістами, що мають наукові ступені з історії та мистецтвознавства. Це покращило аналітичний, пошуковий, редакційний підходи до розробки облікових документів, що своєю чергою відобразилося на їхній якості».
Фахівці Центру також залучені до роботи Міжвідомчої робочої групи для опрацювання та затвердження переліку Творів, які підлягають занесенню до інформаційно-аналітичної платформи. Діяльність робочої групи відбувається відповідно до рішення Київської міської ради «Про окремі заходи щодо збереження творів монументально-декоративного мистецтва в місті Києві» № 491/8457 від 30.05.2024
